Російські кошти рятують економіку України — але не без вигоди для самої Росії, вважають експерти

Рішення Росії знизити ціну на газ для України майже на третину, а також направити 15 млрд доларів з Фонду національного добробуту на купівлю її облігацій — здивувало експертів не тільки масштабом поступок. Російські аналітики задаються питанням, чому на допомогу українській владі кидаються кошти з ФНД, створеного зовсім для інших цілей.

Фонд національного добробуту, в якому зараз акумульовано 2,9 трильйони рублів, був сформований у 2008 році шляхом поділу Стабілізаційного фонду на Резервний і, власне, ФНД.

Це частина федерального бюджету, покликана забезпечувати збалансованість пенсійної системи Росії. Згідно із початковим задумом, національний добробут, зароблений на продажу вуглеводнів, можна було вкладати лише в найнадійніші цінні папери.

У спеціальній постанові уряду від 19 січня 2008 перераховуються такі цінні папери: це боргові зобов'язання Австрії, Бельгії, Великобританії, Німеччини, Данії, Ірландії, Іспанії, Канади, Люксембургу, Нідерландів, США, Фінляндії, Франції та Швеції.

України в списку немає, і не дивно. Рейтингові агентства S&P і Fitch оцінюють рейтинг країни на рівні Єгипту та Кіпру, а саме: В- з негативним прогнозом, а ще одне агентство, Moody's, у вересні знизило рейтинг до "сміттєвого" рівня Саа1.

Іншими словами, цінні папери українського уряду не є надійним об'єктом інвестицій. Тим не менше, влада Росії зробила вибір саме на користь цього інвестиційного інструменту. Прохання Києва?

Зрозуміти, що стоїть за цим вибором, важко ще й тому, що тепер російській владі доведеться поквапливо міняти правила інвестування коштів ФНД, закріплені у відповідній постанові уряду.

"Ставки за українськими бондами [єврооблігаціями] зашкалювали і наближалися до 15-16% річних. Ризик дефолту України був високий, прибутковість цих облігацій теж була високою, і ціна на них падала, тому що ці облігації були просто нікому не потрібні"

Дмитро Марунич, директор Інституту енергетичних досліджень

Втім, це не так складно: достатньо випустити нове розпорядження, яке, за словами міністра фінансів Антона Сілуанова, вже підготовлено.

Але чому все-таки саме українські єврооблігації, а не міждержавний кредит, механізм виділення якого відпрацьований десятиліттями?

Однозначної відповіді на це питання у експертів немає. Одні припускають, що це було проханням української сторони: нібито тим самим Росія мало не відкрила для країни ринок бондів. Сталося це в такий спосіб.

"Ставки за українськими бондами [єврооблігаціями] зашкалювали і наближалися до 15-16% річних. Ризик дефолту України був високий, прибутковість цих облігацій теж була високою, і ціна на них падала, тому що ці облігації були просто нікому не потрібні", — пояснює директор українського Інституту енергетичних досліджень Дмитро Марунич.

Як тільки Росія оголосила про бажання купити євробондів на 15 млрд доларів (вже до кінця цього року планується купити їх на 3 млрд доларів), ставки за облігаціями впали, а ціна на них пішла вгору. Це вже само по собі мало сприятливий ефект для української економіки. Кремль має інтерес

"Якщо Росія просто виділила б Україні міждержавний кредит, то "перепродати" цей кредит комусь було би практично нереально. Між тим облігації можна продавати і перепродавати на ринку, отримуючи прибуток."

Максим Шеїн, головний інвестиційний стратег фінансової групи БКС

Однак деякі аналітики ринку переконані, що, надаючи Україні гроші у вигляді покупки єврооблігацій, Кремль виконував не прохання Києва, а дотримувався власного економічного інтересу.

"Якщо Росія просто виділила б Україні міждержавний кредит, то "перепродати" цей кредит комусь було би практично нереально", — говорить головний інвестиційний стратег фінансової групи БКС Максим Шеїн.

"Між тим облігації можна продавати і перепродавати на ринку, отримуючи прибуток", — зазначає він.

Подібні аргументи навів і глава російського міністерства фінансів Антон Силуанов: за його словами, облігації — набагато більш захищений інструмент у порівнянні з міждержавним кредитом, оскільки в даному випадку мова йде про бонди, що розміщуються на ірландській біржі за англійським правом.

Востаннє Москва розглядала можливість купівлі єврооблігацій іншої країни в рамках надання фінансової допомоги в 2011 році: тоді російські чиновники обговорювали придбання боргових зобов'язань Іспанії. Однак урешті-решт угоду не уклали.

Що стосується українських євробондів, то ясності тут, незважаючи на заяви чиновників двох країн, поки явно недостатньо.

Наприклад, Володимир Путін оголосив про те, що кошти на купівлю цінних паперів підуть з ФНД. А його підлеглий Антон Силуанов у той же вечір обмовився, що мінфін буде пропонувати й інші джерела фінансування — "виходячи з варіативності і можливостей в наступному році".

BBC Українська служба