Світові ЗМІ минулого тижня в публікаціях на українську тематику основну увагу приділили "газовому питанню", зокрема підписанню угоди з Royal Dutch Shell, а також виставленому "Газпромом" рахунку на 7 млрд доларів за неімпортований Україною минулого року газ. Крім того, інтерес зарубіжних журналістів викликала справа екс-прем'єра Юлії Тимошенко, діяльність руху Femen та питання, пов'язані з головуванням України в ОБСЄ.

Агентство Reuters називає угоду Києва з Royal Dutch Shell найбільшим до цього часу контрактом щодо розробки запасів сланцевого газу в Європі і найбільшою іноземною інвестицією в Україну. "Київ зробив свій перший важливий крок на шляху позбавлення залежності від імпорту російського газу, підписавши десятимільярдний контракт із Royal Dutch Shell щодо сланцевого газу. Угода про розподіл продукції терміном на 50 років, підписана в кулуарах Всесвітнього економічного форуму в Давосі, є найбільшим до цього часу контрактом щодо розробки запасів сланцевого газу в Європі і найбільшою іноземною інвестицією в колишню радянську республіку", — йдеться в публікації.

The New York Times пише, що проект із Shell з видобутку нетрадиційного природного газу є потенційно вигідним для України, і Київ політично більш готовий до застосування методу гідророзриву пласта порівняно з іншими країнами, зокрема в Західній Європі. "Проект із Shell є потенційно вигідним для України, яка вважається одним із кращих варіантів у Європі щодо так званого сланцевого газу та газу в щільних породах. Такий газ, як правило, отримується в результаті процесу, відомого як гідравлічний розрив пласта. Цей метод є спірним через потенційний вплив на довкілля, але Україна є більш політично готовою до його застосування, ніж деякі інші країни", — йдеться в публікації.

Французьке видання Le Figaro зазначає, що для України, яка входить до європейської топ-четвірки за обсягами покладів сланцевого газу, угода дійсно є перспективною інвестицією, яка дозволить покрити більше половини попиту на імпорт російського газу. Водночас видання нагадує, що в Європі питання використання цієї сировини є спірним через можливі екологічні наслідки.

Наближене до керівних інституцій ЄС брюссельське видання New Europe зазначає, що перспектива видобування сланцевого газу посилює позицію України в переговорах з "Газпромом" щодо перегляду 10-річного контракту на постачання палива, який українська сторона вважає несправедливим. "Зважаючи на те, що Україна залишатиметься залежною від "Газпрому" ще впродовж кількох років, перспектива виробництва сланцевого газу зміцнює позицію країни в спробах переглянути 10-річний контракт на постачання газу, підписаний у 2009 році тодішнім прем'єр-міністром Юлією Тимошенко. Україна вважає несправедливими ці домовленості", — зазначає видання.

Водночас, рахунок на 7 млрд доларів, виставлений "Газпромом" Україні за недобір газу минулого року, низка зарубіжних ЗМІ назвала "ударом у відповідь на угоду України з Shell". Так, The Wall Street Journal пише: "Росія завдала удару по Україні, виставивши рахунок на 7 млрд доларів за газовим контрактом саме тоді, коли Київ зробив крок до більшої енергетичної незалежності, підписавши контракт з Royal Dutch Shell щодо розвідки сланцевого газу", — йдеться в публікації. Автор зауважує, що великий російський рахунок з'явився за кілька днів до початку переговорів України з МВФ щодо нової кредитної угоди на тлі економічного спаду в країні.

Польська Gazeta Wyborcza зауважує, що "Газпром" хоче "покарати" Україну за сланцевий газ та євроінтеграцію. Видання нагадує, що російський "Газпром" вимагатиме від концерну "Нафтогаз України" відшкодування в розмірі 7 млрд доларів за газ, який українська сторона не імпортувала з Росії у 2012 році. Як наголошує видання, Київ очікував такої реакції Москви, тож під час судового розгляду справи "Нафтогаз України" не обов'язково має програти. В публікації нагадується, що в обмін на дешевший газ Росія вимагає, щоб Україна відмовилася від інтеграції в Євросоюз і приєдналася до конкуруючого з ЄС Митного союзу Росії, Білорусі та Казахстану.

Економічна газета Financial Times зазначає, що рахунок "Газпрому" до "Нафтогазу" за недобір газу минулого року вносить напруження у фінансові справи України, сплата зовнішнього державного боргу якої має відбутися цього року. Поява нового газового рахунку може також збільшити тиск на Україну з боку Міжнародного валютного фонду, місія якого приїжджає до Києва у вівторок з приводу надання Україні 15 млрд доларів допомоги. "Рахунок з'явився тоді, коли Україна намагається покрити зовнішній державний борг у близько 10 млрд доларів, сплата якого має відбутися цього року", — пише видання. FT зазначає, що українська економіка, яка тільки-но оговталася від спаду в результаті глобальної фінансової кризи 2007-2008 років, знову балансує на межі рецесії.

В іншій своїй публікації Financial Times наголошує, що Росія і Україна знаходяться на межі нового газового конфлікту. "Вимога російської сторони загрожує викликати третю за рахунком енергетичну суперечку між колишніми радянськими державами, після того як Росія двічі з 2006 року припиняла постачання газу в Україну на тлі розбіжностей через ціни", — зазначає видання.

Про можливість третьої "газової війни" між Україною і РФ пише й китайське державне інформагентство "Сіньхуа". В публікації зауважується, що можлива відмова української сторони платити борги "Газпрому" може призвести до третьої з 2006 року "газової війни" між двома країнами. Автор доходить висновку, що новий газовий конфлікт між Москвою і Києвом має виключно політичне підгрунтя. Чи вдасться його врегулювати — залежить від того, чи зможуть сторони дійти політичного компромісу. Проте лідери двох країн Віктор Янукович і Володимир Путін не можуть зустрітися вже кілька місяців поспіль, нагадує "Сіньхуа".

Водночас агентство Bloomberg прогнозує, що чергової "газової війни" між Росією і Україною не буде, і не виключено, що Москва й Київ зможуть знайти компроміс щодо перегляду газового контракту. "Обсяги в контракті, які були узгоджені вже давно, не відповідають економічній ситуації. Можливо, тут з'являться взаємні поступки. Я не думаю, що буде третя "газова війна"", — цитує агентство партнера компанії Greenwich Capital у Москві Льва Сникова. Він нагадав, що "Газпром" пішов на поступки щодо ціни деяким своїм європейським клієнтам. Тому, на думку партнера Greenwich Capital, компроміс може бути знайдений і з Україною.

Російська "Независимая газета" пише, що Київ готовий віддати Москві свою газотранспортну систему. "Це білоруський варіант, за яким будуть розподілені два пакети по 50%. Половина газотранспортної системи буде оцінена, і сформована знижка на газ. Фактично ми самі цією знижкою заплатимо за газотранспортну систему. Чи буде приплив коштів і реконструкція газотранспортної системи — у мене викликає серйозні сумніви", — цитує "НГ" керівника альянсу "Нова енергія України" Валерія Боровика.

Світові ЗМІ також обговорювали справу екс-прем'єра Юлії Тимошенко. Так, брюссельське видання EurActiv пише, що нові звинувачення на її адресу можуть негативно вплинути на саміт Україна-ЄС. "Дипломати висловлюють занепокоєння, що просування вперед може виявитися неможливим без вирішення справи ув'язненої колишнього прем'єр-міністра Юлії Тимошенко, яку нині обвинувачують у причетності до вбивства", — пише видання з посиланням на оприлюднену в українській пресі заяву глави представництва ЄС в Україні Яна Томбінські.

Німецька газета Suddeutsche Zeitung опублікувала інтерв'ю з міністром закордонних справ України Леонідом Кожарою, в якому він заявив, що під час свого головування в ОБСЄ Україна має намір воскресити цю організацію як форум з питань безпеки. "Україна не є членом НАТО, і ми хочемо воскресити ОБСЄ як форум з питань безпеки", — сказав міністр. За його словами, акцент, зокрема, буде зроблено на вирішенні заморожених конфліктів у Придністров'ї та на Південному Кавказі.

Німецьке видання Hamburger Morgenpost пише, що відомий своїми радикальними "оголеними" протестами український рух Femen має намір відкрити свої представництва в Німеччині. "Окрім Гамбурга, який вони називають "центром німецької секс-індустрії", своєрідний "тренувальний табір" українські феміністки хочуть відкрити в Берліні, щоб вербувати прихильниць у ФРН", — повідомляє газета. Видання нагадує, що активістки Femen вже встигли привернути до себе увагу німців під час своєї першої акції у гамбурзькому кварталі "червоних ліхтарів" у червні 2012 року. Минулої п'ятниці "екстремістки" знову влаштували протест проти проституції на Гербертштрассе, де розташовані борделі і куди, як правило, пускають лише чоловіків.

Китайський портал Hexun.com інформує, що 21 січня Управління науки й техніки провінції Цзілінь та Державне агентство з питань науки, інновацій та інформатизації України підписали технологічний меморандум про співпрацю. Документом передбачено створення Українського центру науково-технологічних інновацій в промисловому високотехнологічному парку в місті Чанчунь (адмінцентр північно-східної провінції Цзілінь), спільне просування технологічних досягнень та їх промислове застосування. Сторони окреслили пріоритетні напрями співпраці, а саме: високі технології, оптика, точне машинобудування, нові матеріали, сучасне сільське господарство, біотехнології тощо.

Більше оглядів зарубіжних ЗМІ читайте у віснику "Світ про Україну" (поширюється за передплатою).

Наталія Костіна, Ганна Снігур-Грабовська, Ольга Танасійчук, Ігор Соловей, Роман Сущенко, Андрій Лавренюк, Юрій Банахевич, Катерина Безрученко. ВАШИНГТОН-БЕРЛІН-ПЕКІН-МОСКВА-ПАРИЖ-БРЮССЕЛЬ-ВАРШАВА-КИЇВ. 28 січня 2013 року.

УКРІНФОРМ