Єврокомісія оголосила про початок перевірки "Газпрому" на предмет порушення ним антимонопольного законодавства на газових ринках Центральної та Східної Європи.

Брюссель хоче встановити, чи дійсно "Газпром" перешкоджає диверсифікації джерел постачання газу членам Євросоюзу і завищує ціни.

На цьому тлі курс акцій газового гіганта на ММВБ-РТС знизився, щоправда, незначно: на 0,9%.

Прес-служба "Газпрому" обмежилася лаконічним коментарем: "Нехай розслідують".

Пізніше на офіційному сайті концерну з'явилася заява, в якій підкреслюється, що "початок формальної стадії розслідування не означає визнання ВАТ "Газпром" винним у якомусь порушенні антимонопольного законодавства ЄС" і звертається увага на те, що "ВАТ "Газпром" є компанією, наділеною публічно значимими функціями і статусом стратегічної організації, контрольованої державою".

Експерти вважають, що швидко і радикально схема партнерства, яка склалася, не зміниться, але "Газпрому", швидше за все, доведеться піти на деякі поступки, бо світова кон'юнктура складається не на його користь.

"Нинішня структура залишилася з тих пір, коли країни Східної Європи входили в радянський блок, — заявив Російській службі Бі-Бі-Сі керівник центру "Міжнародна енергополітика" Юрій Солозобов. — Дивно звинувачувати"Газпром" за те, що він монопольно або практично монопольно постачає у Болгарію, Словаччину, Польщу, Естонію".

Можливі наслідки

Тим не менш, що процедура, яка почалася, може призвести до неприємних для "Газпрому" результатів.

"Штраф у мільярд доларів, або навіть більше, "Газпром" витримає. А ось якщо Єврокомісія почне наполягати на суворому дотриманні Енергетичної хартії, тобто на поділі монополіста на конкуруючі один з одним видобувні, газотранспортні та розподільні компанії, це буде дуже великим ударом" , — пояснює Михайло Крутіхін.

"Газпром" працює так, як працює, вже не перший десяток років. Те, що Захід, м'яко кажучи, не дуже любить Володимира Путіна і не хоче бути від нього в залежності — теж не таємниця і не новина. Чому Єврокомісія активізувалася саме зараз?

Експерти пов'язують це не з політикою, а зі змінами кон'юнктури світового газового ринку.

"У результаті рецесії, що призвела до деякого зниження потреби Європи в енергоносіях і розширення пропозиції зрідженого газу, на спотовому ринку сьогодні можна купити газ по 300-320 доларів за тисячу кубометрів, а "Газпром" тримається за формулу, яка призводить до ціни в чотириста і навіть у п'ятсот доларів. Ця ситуація триває другий рік і, звичайно, не може не хвилювати Єврокомісію", — говорить Михайло Крутіхін.

Юрій Солозобов відзначає, що "конфлікт визрівав давно, хоча не виходив у публічну сферу". На думку аналітика, реальна мета розпочатого розслідування — чинити тиск на "Газпром", щоб змусити його знизити ціни.

"Це не перша атака, і "Газпром" уже почав потроху поступатися", — говорить він.

Експерт нагадує, що обійтися одним катарським газом Європа не може, і розрив відносин з російським постачальником "викликав би колапс, який можна порівняти зі зникненням Гольфстріму". Сторони залежать одна від одної і змушені будуть шукати компроміс. Найреальнішим результатом він вважає зниження цін на 10-15% від нинішнього рівня.

Інший пункт розбіжностей — вимога, що включається в довгострокові контракти за наполяганням "Газпрому", до споживачів оплачувати заздалегідь обумовлену кількість газу незалежно від того, чи потрібен він їм, чи ні.

Партнери знаходять принцип "бери або плати" кабальним. Однак для "Газпрому", за оцінкою Юрія Солозобова, він життєво необхідний, оскільки концерн повинен планувати довгострокові витрати на геологорозвідку, будівництво і підтримку інфраструктури.

"У режимі ринкових цін такий монстр просто не виживе", — говорить він.

"Принцип "бери або плати", як і система довгострокових контрактів, збережуться, але вони, ймовірно, стануть більш гнучкими, з більшою прив'язкою до цін на спотовому ринку і з більш коротким терміном для перегляду цін у залежності від поточної кон'юнктури", — вважає Михайло Крутіхін.

"Думаю, будуть переглядатися у плані зменшення та обов'язкові обсяги відбору газу. Туреччина, Німеччина та Італія вже домоглися в цьому плані поступок від "Газпрому", — додав він.

Сланцевий газ

Останнім часом з'явився новий фактор, що також працює не на користь "Газпрому" — зростання використання сланцевого газу.

"Сланцевий газ — це серйозно, — заявив Російській службі Бі-Бі-Сі директор Інституту нафти і газу Анатолій Дмитрієвський. — У 2001 році на його частку в США припадало менше 1% видобутого газу. У 2011 році було 34%, до 2015 року буде 43-44%, а до 2035 року, як очікується, до 60%. до 2015 року американці вийдуть на приблизний обсяг 770 мільярдів кубометрів, що повністю покриє їх внутрішні потреби. Частину сланцевого газу вони вже експортують, побудували в Луїзіані завод для його скраплення і перевезення танкерами, і збираються будувати нові".

При цьому собівартість видобутку сланцевого газу в США за останні десять років знизилася з 150 до 68 доларів за тисячу кубометрів.

"Якщо до 2016 року США почнуть експортувати дешевий сланцевий газ, ціни в Європі можуть впасти на 30-50%. Сланцевий газ змінює умови гри. Щоб конкурувати на світовому ринку, "Газпрому" доведеться мінятися", — цитує російське інформагентство "Регнум" аналітика американської інвестиційної компанії The Price Futures Group Філа Флінна.

Поклади газовмісних сланців розвідані в Канаді, Польщі, Аргентині, Китаї, Австралії. Анатолій Дмитрієвський впевнений, що вони є і в Росії, "просто цим питанням ніхто не займався, оскільки вистачало традиційних родовищ".

Юрій Солозобов нагадує, що будівництво необхідної інфраструктури в портах США — справа досить довга і недешева. Що стосується Європи, то масштабна розробка сланців, скажімо, в густонаселеній Польщі зіткнеться з екологічними обмеженнями, бо вона, як відомо, веде до забруднення підземних вод. Американці займаються цим в малолюдних районах.

Однак, як вказує Михайло Крутіхін, навіть перспектива появи на світовому ринку сланцевого газу впливає на ціни у бік зниження. Зріджений газ з Близького Сходу, раніше експортований в США, тепер надходить до Європи і також збиває ціни.

Штокман змерз

Ще однією ознакою несприятливої для "Газпрому" кон'юнктури є нещодавня відмова російського газового монополіста від освоєння Штокманівського родовища.

Відповідні плани обговорювалися багато років, йшли суперечки про те, яких іноземних інвесторів залучити, і яку частку в проекті їм надати.

Тепер гігантські поклади природного газу на шельфі Карського моря залишаться під спудом на невизначений термін.

"Комерційного сенсу в розробці Штокмана за нинішньої кон'юнктури немає. Ціни на газ мають тенденцію до зниження, очікувана собівартість на Штокмані в 1,5-2 рази вище прогнозованого світового рівня", — підтверджує Михайло Крутіхін.

Обмілілий потік

Під питанням виявилося і будівництво нових транзитних газопроводів. Останні 10 років тривала політична боротьба навколо конкуруючих проектів "Набукко" і "Південний потік", а тепер справа йде до того, що обидва виявляться непотрібними економічно.

"Нещодавно зданий в експлуатацію "Північний потік" розрахований на прокачування 250 мільярдів кубометрів газу на рік, а заповнений лише наполовину, — вказує Михайло Крутіхін. — "Південний потік", як, втім, і "Набукко" — суто політичні проекти. Російський уряд хотів насолити Україні та заодно дати заробити на поставках труб дружнім металургійним компаніям. Навряд чи західні інвестори стануть допомагати йому в цьому".

"Дурниці не коментую"

Депутат-єдинорос Андрій Ісаєв і глава Федерації незалежних профспілок Росії Михайло Шмаков на прес-конференції в середу запропонували визнати "Газпром" загальнонародним надбанням і виплачувати дивіденди з його прибутку всім, хто народився в СРСР.

Експерти знаходять ідею популістською і нереалістичною, оскільки "Газпром" у майбутньому може зіткнутися з нестачею коштів на власний розвиток.

"Дурниці коментувати не стану", — відповів на запитання Російської служби Бі-Бі-Сі Михайло Крутіхін.

"Те, що " Газпром " — національне надбання Росії", ми давно знаємо з рекламних роликів, — заявив Юрій Солозобов. — А перш, ніж говорити про дивіденди, треба б було навести в " Газпромі " елементарну прозорість. Коли китайці будують газопроводи вдвічі швидше і в тричі дешевше, виникають питання не тільки у експертів, але й у Рахункової палати. Отримати дивіденди з "чорного ящика" — смілива витівка навіть для анархо- синдикалістів, яким був у юності пан Ісаєв".

Ukrаїнська Energетика