У розпал лютневих холодів активістки української громадської організації Femen провели акцію біля головного офісу "Газпрому", висловивши своє ставлення до компанії
Головний редактор The Russian Enegy Weekly Михайло Крутіхін в інтерв'ю ВВС Україна розповів, що "Газпром" не поводить себе як нормальна компанія, не допустить європейців до участі в україно-російських газових переговорах, і має складності із виконанням контрактів перед європейськими споживачами, що вчергове засвідчили лютневі морози цієї зими.
Крутіхін: В принципі, це вже не вперше, коли "Газпром" неспроможний виконувати свої зобов'язання. Можна навіть згадати зиму 2004 року, коли "Газпром" порушив свої зобов'язання щодо прокачки газу через Білорусь, і тоді також лунали звинувачення у бік Білорусі, хоча керівники "Газпрому" запевняли, що видобуток відбувається на повну потужність, і на повну потужність відбувається відбір газу із підземних сховищ. Але цього все одно не достатньо, аби задовольнити європейських споживачів. Зараз відбувається те саме. А насправді "Газпром" зірвав власну програму будівництва підземних сховищ, а якимись запасними контрактами, наприклад, із Середньої Азії, не підстрахувалася. Навпаки, "пустив під ніж" свої домовленості із Туркменістаном. Україна ж у даному разі вчинила по-лицарські, коли запропонувала потужності своїх підземних сховищ, аби загасити пік попиту у морози.
ВВС: В Україні кажуть, що проблеми "Газпрому" також пов'язані із тим, що він надто захопився обхідними газопроводами, і припинив інвестувати у власну видобуток.
Крутіхін: Цей аргумент частково є справедливим, оскільки дійсно, "Газпром" вкладає гігантські кошти у будівництво абсолютно непотрібних газопроводів, наприклад, Сахалін-Хабаровськ-Владивосток, який, з одного кінця не забезпечений газом, а з іншого — жодним контрактом у Китаї на отримання цього газу. Тобто, гроші пішли у порожнечу. Те саме можна сказати і про "Південний потік". Загалом, це є традицією компанії — розвивати газопровідні проекти за рахунок інших напрямків, зокрема, і будівництва підземних сховищ і у розробку нових газових родовищ.
ВВС: А в чому причина цього? Це є якась хибна фінансова стратегія компанії, чи "Газпром" бере на себе якісь функції, не властиві для звичайної компанії?
"Газпром вкладає гігантські кошти у будівництво абсолютно непотрібних газопроводів. Загалом, це є традицією компанії — розвивати газопровідні проекти за рахунок інших напрямків, зокрема, і будівництва підземних сховищ і у розробку нових газових родовищ"
Михайло Крутіхін, Russian Enegy Weekly
Крутіхін: "Газпром" не поводить себе як приватна компанія. Жодна компанія не вкладатиме такі кошти у цілком некомерційні проекти на кшталт Олімпійських об'єктів у Сочі. Тут ми маємо справу із свого роду корупцією, хоча, коли ми, коли робимо свої звіти, то у таких випадках вживаємо термін "із некомерційних міркувань". Як ще можна назвати те, коли при будівництві газопроводів контракти отримують виключно "дружні" підрядники, а сама компанія, яка наполовину є державною, несе збитки? Така політика не має нічого спільного ані з російськими державними інтересами, ані з якимись інтересами компанії, як комерційної структури.
ВВС: Тоді про чиї інтереси йдеться?
Крутіхін: В даному випадку величезні прибутки отримують ті, хто будує ці газопроводи. Кошториси будівництва одного кілометру трубопроводу такими компаніями у 2-3 рази перевищують аналогічні витрати компаній в Європі, Америці чи деінде у світі.
ВВС: Тобто термін "відкатопроводи" — це не зовсім анекдот?
"Участь європейців у переговорах, і у так званому тристоронньому консорціумі з управління українськими газотранспортними мережами є дуже маловірогідною. По-перше, Газпром зацікавлений у отриманні повного контролю над транзитним напрямком, що йде через Україну. По-друге, Газпрому зовсім не потрібна там присутність європейських спостерігачів, які завадять проведенню звичної політики безконтрольного керування потоками"
Михайло Крутіхін, Russian Enegy Weekly
Крутіхін: Так воно і є, бо ті державні чиновники, що укладають контракти, вони і дорожчі контракти обирають, і розподіляють їх серед "дружніх" фірм.
ВВС: Після завершення кризи із постачанням газу до Європи під час морозів, заступник голови "Газпрому" Олександр Медведєв заявив, що "Газпром" піде на зниження ціни на газ для європейських компаній в середньому на 10%. Потім з'явилася інформація, що і Україні можуть запропонувати знижку у 10%, але були висунуті певні умови — від контролю над ГТС до вступу до Митного союзу. Водночас Україна є одним із найбільших клієнтів "Газпрому". Чому для європейських клієнтів знижка є безумовною, а для України постійно висуваються якісь умови?
Крутіхін: Гадаю, тут треба шукати причини у політиці. У даному випадку, "Газпрому" все ж таки доведеться піти на якісь поступки, і 10% — це занадто мала поступка, якщо подивитися на те, в чому не можуть зійтися "Нафтогаз" і "Газпром". Але якщо це підтвердиться, то це є крок у позитивному напрямку.
ВВС: Є інформація про те, що європейський комісар з питань енергетики направив російському міністру енергетики Сергію Шматку пропозиції щодо участі Європи в україно-російських газових переговорах. В Україні цю ініціативу привітали, а Шматко, як повідомляє російська преса, дипломатично відмовив єврокомісару. Наскільки, на Ваш погляд, вірогідним є те, що російська сторона допустить європейські компанії чи Єврокомісію до участі у переговорах з Україною?
Крутіхін: Гадаю, участь європейців у переговорах, і у так званому тристоронньому консорціумі з управління українськими газотранспортними мережами є дуже маловірогідною. По-перше, "Газпром" зацікавлений у отриманні повного контролю над транзитним напрямком, що йде через Україну. По-друге, "Газпрому" зовсім не потрібна там присутність європейських спостерігачів, які завадять проведенню звичної політики безконтрольного керування потоками.
BBC Українська служба