Видобувати сланцевий газ на Львівщині столичні можновладці вирішили без погодження місцевих громад та органів місцевого самоврядування. Щоби не дослухатися до думки галичан — навіть ухвалили зміни до закону. Разом із тим, у Європарламенті нині вирішили: що видобуток сланцевого газу, пов'язаний із стількома негативними наслідками для довкілля та здоров'я людей, на даному етапі краще не видобувати взагалі. Місцеву громаду не запитуватимуть.Про плани київських можновладців видобувати на Львівщині сланцевий газ заговорили минулого, 2011 року, коли Мінприроди звернулося до Львівської та Івано-Франківської обласних рад із проханням погодити внесення Олеської площі (що розташована на території цих областей) до переліку ділянок надр, які можна передавати за угодами про розподіл продукції. Таке погодження, відповідно до законодавства, потрібне було для того, щоби розпочати роботу, скеровану на розробку на цих територіях корисних копалин (у даному разі — для видобування сланцевого газу).

Втім, місцеві ради позитивне рішення давати не поспішали, натомість звернулися до Міністерства за додатковою інформацією про території, на яких є поклади сланцевого газу, та інформацією про методи видобування цього нетрадиційного газу, аби з'ясувати, наскільки безпечними для довкілля регіону та здоров'я населення вони є. "Міністерство, крім карти, де важко щось зрозуміти й побачити, і довідки з певної енциклопедії про те, що таке сланцевий газ, жодного додаткового матеріалу для місцевих рад, які належать до Олеської площі, не надало, — каже голова комісії екології, природних ресурсів та рекреації Львівської обласної ради Ірина Сех. — Окрім того, Львівська обласна рада за рішенням сесії зверталася до відповідного Міністерства, аби занести представників місцевих територіальних громад до складу конкурсної комісії. Адже Олеська площа за розмірами — майже як третина території області, тож нам потрібно розглянути це питання якомога об'єктивніше та врахувати інтереси всіх територій Львівщини".

Утім, виконувати, здавалось би, логічні прохання місцевих рад (аналогічні прохання висловили і в Івано-Франківській області) в Києві не захотіли. Там можновладці вирішили, що простіше буде банально усунути органи місцевого самоврядування: "Сталося те, чого ми боялися — державна служба геології надр без погодження з місцевою громадою почала роздавати права на видобуток сланцевих газів: щоб усунути обласні ради західних областей України від процесу, Верховна Рада України в листопаді 2011 року внесла зміни до ЗУ "Про угоди про розподіл продукції", і завдяки цим змінам цілковито усунула місцеві ради від ухвалення рішень, які б погоджували розробку надр. Це фактично дозволило можновладцям самостійно вирішувати долю територій та їх розподіл для видобутку сланцевого газу. 30 листопада за поданням Міністерства екології та природних ресурсів України Кабінет Міністрів ухвалив постанову, якою затвердив порядок проведення конкурсу на укладення угоди про розподіл вуглеводнів, які видобувають у межах ділянки Олеська. За повідомленням керівника Держгеонадр Едуарда Ставицького, Державна служба геології і надр України планує в кінці березня провести торги щодо Олеської Нафтогазоносної площі. За результатами конкурсу, з переможцем буде укладено Угоду про розподіл продукції. Нині розробляють тендерні умови. Конкурс мають оголосити приблизно 25 січня, — каже Ірина Сех і додає — Запомпувавши тисячі тонн хімікатів під землю, компанії зроблять Львівську область бомбою сповільненої дії — адже процеси, породжені бурінням та гідророзривом пласту, які використовують для добування сланцевого газу, не є до кінця досліджені та невідомо які наслідки матимуть. Це в нас обернеться тим, що гроші потечуть до кишень тих компаній, які проводять видобуток, а спустошена територія без чистої води та зі знищеними землями залишиться місцевому населенню".

Технологія токсинів

"Сланцева порода розташована на глибині більше 2,5 тисячі метрів. Свердловину бурують спочатку прямо, потім навскіс. Туди закачують великий об'єм води з хімікатами, які розбивають сланцеву породу таким чином, що сланцевий газ виходить на поверхню. На один квадратний метр породи закачують близько півлітра хімікатів (!) та велику кількість води", — пояснює керівник громадської організації "Бюро екологічних розслідувань" Дмитро Скрильніков. За словами експерта, цей процес пов'язаний зі значними ризиками: "Щоб закачати великі обсяги води, потрібно їх десь узяти. Це серйозно виснажуватиме ресурси води Львівської області, які й так є обмежені, та порушуватиме право людей на чисту воду. З іншого боку, великі обсяги води, розбавлені хімічними речовинами, так і залишаться в пластах у спадок наступним поколінням — тож якщо з'явиться якась нова технологія — ми просто не зможемо використовувати забруднений шар. А те, що під час видобування сланцевого газу займають великі площі під бурильні майданчики — тягнутиме за собою викуплення чи вилучення земельних ділянок для того, щоб проводити бурильні роботи".

Окрім того, чималою, за словами Дмитра Скрильнікова, є й загроза аварій та екологічних катастроф. Адже навіть у США, де культура виробництва, як і стандарти безпеки, є значно вищими, ніж в Україні, під час видобування сланцевих газів стається чимало аварій, що завдають шкоди довкіллю та здоров'ю людей. Лякає і перелік хімікатів, які разом із водою закачуватимуть у землю. "В 2011 році комітет з енергетики та підприємництва палати представників конгресу США довів до відома громадськості список хімічних речовин, які використовували під час технології розриву пласту від 2005 до 2009 року. Деякі з хімікатів є токсичні, деякі нейротоксичні. Наприклад, бензол (спричиняє рак, недостатність кісткового мозку), нафталін та формальдегід (канцерогени), етиленгліколь (нейротоксин, спричиняє смерть), метанол (високотоксичний), борна кислота (ушкоджує нирки, що зумовлює смерть), тощо. Під час видобутку сланцевих газів, окрім забруднення поверхневих вод, існує потенційна небезпека міні-землетрусів та повеней. Саме про це зазначив на семінарі, проведеному у Львові, представник геологічної служби США Дон Готьє. Такий приклад був у штаті Арканзас, де пройшов землетрус, 4,7 бала за шкалою Ріхтера, спричинений гідроударами", — каже депутат облради Ірина Сех.

Вилучити зможуть навіть приватну нерухомість

Як повідомила Ірина Сех, відповідно до постанови N 1297, якою Кабмін затвердив порядок проведення конкурсу на укладення угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуть у межах ділянки Олеська, загальна площа, яку передадуть інвестору, становить 6324 кв. км — сюди належить територія Львівської та Івано-Франківської областей. Зокрема, на Львівщині це зачепить Буський, Жидачівський, Жовківський, Золочівський, Кам'янка- Бузький, Миколаївський, Перемишлянський, Пустомитівський, Сокальський райони. Відповідно до українського законодавства, навіть приватна земля на цих територіях може бути примусово відчужена!

"Закон України "Про угоду про розподіл продукції" передбачає, що землі для видобутку корисних копалин в основному будуть надавати із земель державної та комунальної власності. Разом із тим, закон передбачає: якщо є потреба видобувати такі корисні копалини на землях, які належать фізичним та юридичним особам на підставі приватної власності — їх може вилучити держава відповідно до закону. До того ж у нас є Закон України "Про відчуження земельних ділянок та інших об'єктів нерухомого майна, на яких розміщені та які перебувають у приватній власності для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності". Таким чином, якщо так станеться, що чийсь приватний будинок чи присадибна ділянка належатиме до сфери інтересів інвесторів, то буде так, як це вже

було під час викупу ділянок для об'єктів під Євро-2012 — людям пропонуватимуть компенсацію. Якщо люди не погодяться на запропоновану компенсацію, орган буде звертатися в суд і в судовому порядку проводити ПРИМУСОВЕ ВІДЧУЖЕННЯ ПРИВАТНОЇ ВЛАСНОСТІ на території тих районів Львівської області, які занесені до Олеської площі", — стверджує керівник юридичного відділу МБО "Екологія-Право-Людина" Єлизавета Алексєєва.

UA Energy