Російський газ стає для України "золотим"

Газові переговори з Росією зайшли у черговий глухий кут у той час, як саме ціна на російський газ стає одним із головних чинників фінансової та курсової стабільності в Україні.

Згідно із шаховою термінологією, жорстким цейтнотом вважається ситуація, коли у гравця взагалі не залишається часу для того, аби обміркувати хід. За таких умов зазвичай роблять слабкі ходи та відбувається втрата виграшу чи навіть програш навіть, якщо від початку ситуація була виграшною.

Нині і фінансові, і енергетичні експерти звертають увагу на те, як час працює проти економічної стабільності в Україні.

За умов, коли зовнішня кон'юнктура для українського експорту погіршується, а можливість отримання позик на зовнішніх ринках, вражених черговою кризою, виглядає примарною, незмінність газових контрактів із Росією та невідновлення співпраці з МВФ загрожує формуванням "дірки" в українському платіжному балансі у 8 мільярдів доларів, яку буде важко чимось "закрити" — каже головний економіст інвестиційної компанії Dragon Capital Олена Білан. А відтак, девальвації гривні впродовж 2012 року навряд чи вдасться уникнути. Питання не в тому, чи буде уряд утримувати курс гривні, а в тому, чи зможе — каже експерт:

"Якщо Україна не домовиться із Росією про зниження ціни на газ і не домовиться з МВФ про відновлення кредитування, буде важко прожити 2012 рік без якихось фінансових потрясінь"

Олена Білан, Dragon Capital

"Якщо Україна не домовиться із Росією про зниження ціни на газ і не домовиться з МВФ про відновлення кредитування, буде важко прожити 2012 рік без якихось фінансових потрясінь. Для того, аби взагалі зрозуміти, куди рухається економіка, треба знати, яким буде вирішення цих двох проблем. Якщо Україні не вдасться домовитися із цих двох питань, то девальвації не уникнути. Але ми не говоримо про сценарій 2008 року, ми говоримо про м'якіший сценарій, це буде зниження курсу десь на 15% — до 9,5-10 гривень за долар," — каже Олена Білан.

Аби відновити співпрацю із МВФ Києву доведеться піти на різке — у 30% — підвищення тарифів на газ для населення. Щоближчі вибори, то важче буде ухвалити таке рішення для уряду, проте якщо порівняти його із загрозою девальвації і "спалювання" валютних резервів задля підтримки стабільності, то останнє виглядає ще більшою проблемою. Тим більше, що валютні резерви можуть знадобитися і для розрахунків за кредити, взяті раніше. Вже на початку лютого Київ має сплатити перші 600 мільйонів доларів за попередні позики МВФ.

З іншого боку підходить до проблеми часу член парламентського комітету з питань енергетики, міністр енергетики опозиційного уряду Олександр Гудима. Він звертає увагу на те, що нині Україна щомісяця сплачує за російський газ близько 1 мільярда доларів, тоді як платежі від підприємств теплокомуненерго покривають лише половину цієї суми, а решту уряд змушений платити з бюджету чи нових кредитів. Нові контракти лише із новим президентом (російським)

Водночас Олександр Гудима вважає, що ані ухвалення законопроектів, які передбачають реформування "Нафтогазу", ані нових газових контрактів не буде до завершення президентських виборів у Росії.

На погляд опозиційного депутата, остаточним свідченням того, що укладання нових газових угод із Росією не варто очікувати стали заяви міністра енергетики Юрія Бойка про cкорочення споживання російського газу до 27 мільярдів кубометрів. Пан Гудима твердить, що чинні контракти настільки явно заперечують таку можливість, що заяви українського міністра можна розглядати лише як спосіб взяти паузу у переговорах.

"Ніхто у світі не дозволяє, щоб монопольний постачальник ресурсів був присутній і на внутрішньому ринку. Той варіант, коли "Газпром" намагається заволодіти і внутрішнім ринком — це є та межа, яку не можна переступати. Якщо балансу інтересів нашої країни і наших партнерів не вдасться знайти, треба не гаяти часу, і передавати матеріали в суд, бо контракти не відповідають міжнародним стандартам"

Анатолій Кінах, Партія регіонів

"Я маю великі сумніви, що коли ми повернемося на нову сесію у лютому, хтось іще згадає про той законопроект, який досить наполегливо проштовхувався останнім часом. Думаю, що про нього забудуть доти, доки у Росії не буде обрано нового президента", — каже він.

Очікувалося, що цього тижня депутати мають ухвалити запропонований урядом законопроект, який дозволяв би нині заборонену приватизацію чи оренду майна українського "Нафтогазу", включно із магістральними газопроводами та підземними сховищами газу, а також передав би ухвалення відповідних рішень уряду, а не парламенту.

Попри зобов'язання реформувати "Нафтогаз", яке взяла на себе Україна, ставши членом європейського енергетичного співтовариства, оглядачі прогнозували, що відповідний законопроект можуть використати, щоби законодавчо оформити передачу російському "Газпрому" контроль над частиною української ГТС. Або Брюссель, або Стокгольм

Тим часом, якщо у самій провладній Партії регіонів ще минулого тижня закликали розглядати цей законопроект як можливість досягти компромісу у газових переговорах із Росією, то зараз знову повертаються до версії про "європейське" походження цієї ініціативи.

Депутат від Партії регіонів та екс-прем'єр Анатолій Кінах закликає ухвалити законопроект задля початку реформування "Нафтогазу". Якщо під час реструктуризації цієї компанії постане питання про створення консорціуму для транспортування газу, то створювати його треба виключно на тристоронній основі, із залученням європейської сторони — каже регіонал. Якщо ж Києву не вдасться домовитися із Москвою на таких умовах, то треба розв'язувати суперечку у міжнародному арбітражі:

"Ніхто у світі не дозволяє, щоб монопольний постачальник ресурсів був присутній і на внутрішньому ринку. Той варіант, коли "Газпром" намагається заволодіти і внутрішнім ринком — це є та межа, яку не можна переступати. Якщо балансу інтересів нашої країни і наших партнерів не вдасться знайти, треба не гаяти часу, і передавати матеріали в суд, бо контракти не відповідають міжнародним стандартам".

Водночас пан Кінах визнає справедливість вимоги Брюсселя щодо відкритості газових переговорів між Києвом та Москвою, як умови участі у них європейських компаній. Поки що ж зміст цих переговорів залишається невідомим навіть депутатам, які запросили до парламенту міністра енергетики Юрія Бойка на "годину запитань до уряду".

BBC Українська служба