До кінця 2011 року в Україні відбудеться приватизація 11 державних пакетів акцій енергогенеруючих та енергопостачальних підприємств. Про це заявив журналістам перший віце-прем'єр — міністр економічного розвитку й торгівлі Андрій Клюєв під час 8-го міжнародного форуму Ялтинської європейської стратегії, що відбувся в Криму.
Як повідомила прес-служба міністра, зі слів Клюєва, у зв'язку з кон'юнктурою, що погіршилася, на міжнародних фінансових ринках, уряд вирішив з усією відповідальністю підійти до цього процесу, щоб не продешевити і разом з тим залучити стратегічних інвесторів.
На сьогоднішній день в Україні і в усьому світі ростуть ціни на енергетичне паливо — вугілля й газ, що значно збільшує паливну складову витрат на виробництво електроенергії. Збільшення вартості палива, з одного боку, і недосконалість оптових тарифів на електроенергію — з іншого, пов'язаних у першу чергу з наявним перехресним субсидуванням населення за рахунок промислових підприємств, призводить до росту боргових зобов'язань енергокомпаній і можливого їхнього банкрутства. Зараз загальна кредиторська заборгованість енергогенеруючих компаній НАК "Енергетична компанія України" перевищує 5,5 млрд грн. Водночас загальний обсяг інвестицій у державні підприємства теплової генерації до 2019 року оцінюються на суму $18-20 млрд., з яких до 70% повинно піти на технічну реконструкцію і нове будівництво, понад 25% — на екологічні заходи і близько 5% — для виконання умов інтеграції України в ЄС.
Генеральний директор Imepower Consulting Юрій Кубрушко зазначає, що теплова генерація України має потребу в багатомільярдних інвестиціях, як для того, щоб забезпечити підтримку необхідного рівня потужностей, які не реконструювалися вже понад 20 років, так і для виконання сучасних екологічних вимог. "Зволікання із продажем енергогенеруючих підприємств реально ставить під загрозу енергетичну безпеку країни. Приватизацію в енергетиці варто довести до кінця в цьому й наступному році, щоб всі учасники ринку були в однакових умовах перед переходом до нової моделі енергоринку", — вважає він.
У Міністерстві енергетики та вугільної промисловості визнають, що аналіз динаміки темпів росту споживання електроенергії в Україні, як до початку фінансово-економічної кризи, так і на поточний час свідчить, що без здійснення широкомасштабної модернізації та будівництва нових енергоблоків найближчим часом Україна стикнеться із серйозними труднощами в енергозабезпеченні. Додатково ускладнює ситуацію вкрай неефективне використання палива на застарілому енергетичному обладнанні, що призводить до його значної перевитрати. У середньому ККД українських енергоблоків становить близько 28%, тоді як для європейських країн цей показник перевищує 40%.
Теплова енергетика України не відповідає сучасним екологічним вимогам, оскільки жодна державна теплова електростанція не оснащена обладнанням сірко- й азотоочищення димових газів, а наявне обладнання для вловлювання твердих часток має низьку ефективність. В результаті викиди перевищують як європейські, так і національні нормативи в десятки разів. Залучення вкрай необхідних значних економічних ресурсів для державних енергогенеруючих компаній, обтяжених боргами, особливо в нинішніх умовах, практично неможливі. Кошти з державного бюджету за умови, що їх достатньо, з урахуванням наявності приватного капіталу в активах енергокомпаній, можуть бути залучені тільки на поворотній основі у вигляді державного кредиту і лише за залишковим принципом у зв'язку з дефіцитом державного бюджету, що практично неможливо, як показує практика останніх років. А значні боргові зобов'язання й кредитне навантаження енергокомпаній не дозволяють фінансувати проекти за рахунок прибутку підприємств або залучати додаткові короткострокові кредити фінансових установ. У зв'язку з такими проблемами, за останні 10 років було проведено лише реконструкцію блоку на Зміївській ТЕС і технічне переозброєння блоку на Старобешівській ТЕС. Загальні витрати за цими проектами становлять понад $200 млн.
Вирішенням цих проблем повинний стати продаж держпакетів акцій енергогенеруючих компаній стратегічним інвесторам із встановленням чітких фіксованих умов технічного переозброєння енергоблоків ТЕС для підвищення їхньої надійності, енергоефективності використання палива, екологічності та відповідності умовам євроінтеграції. Це дозволить залучити потужні фінансові інвестиції в паливно-енергетичний комплекс України, створити реальне конкурентне середовище в енергетичній галузі, вирішити екологічні проблеми теплової генерації, забезпечити умови для інтеграції в європейську енергетичну систему і, нарешті, одержати можливість проведення реінвестування одержаних від приватизації фінансових ресурсів у гідроенергетику, розвиток альтернативних джерел енергії.
Раніше голова Фонду держмайна Олександр Рябченко озвучував, що перші умови приватизації українських енергокомпаній будуть оголошені в III-IV кварталі поточного року. Як відомо, відповідно до розпорядження уряду No310 від 11 квітня, до кінця поточного року повинні бути продані 50% акцій "Закарпаттяобленерго", 45% акцій "Західенерго", 25% акцій "Київенерго", 21% акцій "Черкасиобленерго", 50% акцій "Вінницяобленерго", 45% акцій "Чернівціобленерго", 40% акцій "Донецькобленерго", 25% акцій "Дніпроенерго", 50% акцій "Дніпрообленерго", 45% акцій "Крименерго" і 26% акцій "Тернопільобленерго". Михайло Сухович із аудиторської компанії KPMG вважає, що зупинка їхньої приватизації призведе до подальшого зниження і без того досить непривабливого інвестиційного рейтингу України, відтоку прямих іноземних інвестицій, зниження ефективності господарської діяльності підприємств енергетичного сектора України в умовах глобальних економічних змін.
Водночас, за оцінками аналітика інвестиційної компанії Concorde Capital Єгора Самусенка, виручка держави від приватизації запланованих на цей рік енергокомпаній може становити від 4 млрд гривень до 8 млрд гривень.
Ukranews