"Зараз йде навіть падіння видобутку, тому що Україна проїдає ті запаси, які були розвідані в Радянському Союзі. Нових родовищ розробляється недостатньо", — заявив газеті "Взгляд" провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко, коментуючи бажання України видобувати більше газу, щоб не залежати від Росії.

— За даними прем'єр-міністра України Миколи Азарова, розвідані запаси газу України складають близько 1 трлн кубометрів, а прогнозні ресурси — близько 11-20 трлн кубометрів природного газу. Чи це так? Які перспективи розвитку цих природних ресурсів?

Прем'єр-міністр назвав коректні цифри. Що стосується 11-20 трлн кубометрів газу, то це оціночні попередні показники. Сюди входять десь 6-7 трлн кубометрів традиційного газу і 10-13 трлн кубометрів нетрадиційного газу, зокрема сланцевий газ, газ щільних пісковиків і так званий шахтний метан, який дуже складно витягувати.

— Зараз Україна видобуває тільки 20 млрд кубометрів природного газу. Це межа?

Зараз йде навіть падіння здобичі газу, тому що фактично Україна проїдає ті запаси, які були розвідані в Радянському Союзі. Нових розвіданих родовищ розробляється недостатньо. Втім, тут Україна нічим не відрізняється від Росії.

Ще в кінці 90-х років компанія "Бі-пі", провівши оціночні роботи в Україні, прийшла до висновку, що країна в змозі добувати близько 35 млрд кубометрів власного газу щорічно. Якби Україна активніше займалася питаннями видобутку та залучення інвесторів, то вона б вже досягла цього показника.

На жаль, була вибрана неправильна політика попередніми урядами, та і сьогоднішня влада зволікає з ухваленням ключових рішень в області надрокористування: у країні діють обмеження для інвесторів, і в цілому інвестиційні умови в області надр несприятливі, тому прогресу в цьому плані не було.

Але у України є перспективи вийти на вищий видобуток газу. Першочергове завдання — протягом декількох років понизити падіння видобутку, стабілізувати, а потім поступово нарощувати об'єми.

Я думаю, реально довести об'єми власного газу в Україні до 25 млрд кубометрів газу до 2020 року і до 30-35 млрд кубометрів до 2030 року. Але це можливо зробити за рахунок залучення інвесторів, тому що власними силами — за рахунок бюджету або Нафтогазу — це зробити неможливо. Власними силами Україна може в кращому разі лише стабілізувати об'єми видобутку власного газу, але не наростити.

У зв'язку з цим уряд зараз і займається реформуванням "Нафтогаза України", виділяє окрему компанію, яка займатимуться тільки здобиччю газу і залученням інвестиційних ресурсів за рахунок розміщення на біржах і входжень стратегічних інвесторів.

— Скільки необхідно привернути коштів для того, щоб збільшити об'єми видобутку до 2020-2030 років?

За приблизними оцінками, щоб припинити падіння і довести об'єми видобутку до 25 млрд кубометрів газу до 2020 року, Україні буде потрібно 8-10 млрд доларів. І це з перспективою доведення потім об'ємів видобутку до 30 млрд кубометрів газу. Велику частину повинні привнести інвестори.

— Як зараз йдуть справи з технологіями і з кадрами у сфері видобутку природного газу в Україні? Які тут проблеми?

В України немає власних сучасних технологій. Україна ніколи не займалася видобутком того ж сланцевого газу. Але тут зараз важливо вибрати правильний шлях розвитку. Наприклад, Казахстан після розвалу СРСР теж не мав власного науково-технічного потенціалу і власних технологій. Проте у них запрацював механізм залучення інвесторів, які прийшли зі своїми фінансовими ресурсами і сучасними технологіями.

Я вважаю, що Україні теж слід йти по такому шляху залучення інвесторів. При цьому максимально можливо використовувати власні матеріали і метали, яких в Україні надлишок. Видобуток сланцевого газу, наприклад, дуже металомісткий процес. Наприклад, у Shell і Chevron є інтерес вкладатися до України зі своїми технологіями, і вони могли б розміщувати свої замовлення на метал українським підприємствам.

— Які родовища в Україні могли б бути привабливими для дослідження об'ємів і залучення інвесторів?

Нових крупних розроблених родовищ на даний момент в країні немає. Є перспективні родовища на Чорноморському шельфі, але вони не такі великі і не можуть дати серйозного збільшення видобутку газу. Тому в першу чергу кошти треба направити на геологорозвідку. Основні регіони, які заслуговують вивчення, — це Дніпровсько-донецька западина і Чорноморський шельф.

Рівень розвіданих ресурсів української частки на Чорноморському шельфі складає не більше 3-4%, тобто там можуть бути знайдені гігантські запаси газу, якщо провести геологорозвідку. Але Україна, як, втім, і Росія, не володіє технологіями по розвідці шельфу. Тому їй треба привертати інвесторів — провідні світові компанії типу Chevron, Exxon Mobil і BP.

Україна вже підписала угоду з Shell, по якій з 1 вересня інвестор почне проведення геологорозвідувальних робіт з пошуку запасів традиційного і нетрадиційного газу. Shell вже давно працює в Україні, більше шести років з найбільшою добувною держкомпанією в країні.

Так, Chevron і Exxon Mobil цікавляться видобутком газу в Україні. Але вони готові вкладатися тільки в тому випадку, якщо побачать, що правові, фінансові і економічні ризики стали для них прийнятні.

— Україна закликає Росію стати стратегічним інвестором в новій компанії з видобутку газу. Це реально?

Те, що Росія стане стратегічним інвестором, — це спірне питання. Мені здається, що в уряді України не зовсім правильно розуміють ситуацію.

У Росії достатньо своїх родовищ, причому привабливіших, ніж українські, і у неї є свої проблеми з нарощуванням об'ємів видобутку газу. Зрозуміло, що Росія вкладатиме кошти в першу чергу в свої родовища. Навіщо Росії інвестувати до України, тим самим зменшуючи її залежність від російських постачань газу? Ніякої логіки я в цьому не бачу.

— Що потрібно зробити, щоб провідні світові компанії почали вкладати свої кошти і технології видобутку газу в Україні?

Тут Америку відкривати не треба. Необхідно створити привабливий інвестиційний клімат і стабільне законодавство у сфері надр.

Наприклад, для іноземних компаній треба збільшити ліцензійні площі (на яких компанія отримує право вести геологорозвідувальні роботи) з нинішніх 500 кв. км. хоч би до 2000 кв. км. Це стане привабливішим для інвесторів. Треба, щоб інвестор, що отримав ліцензії на розвідку запасів, при відкритті родовища мав можливість без проблем отримати ліцензію на його експлуатацію.

Але найважливіше — треба, щоб інвестор відчував правову захищеність, був упевнений в справедливості судової системи. Окрім цього, повинне бути стабільне законодавство, яке не міняється залежно від того, який уряд приходить. В цілому треба поміняти більше 30 нормативно-правових актів, щоб збалансувати інтереси держави і інвесторів. Але мало зробити найкращі закони в світі, необхідно, щоб ці закони дотримувалися.

— Такі структурні реформи не робляться за один рік…

Але без таких серйозних структурних змін в економічній моделі країни, без верховенства права вирішити поставлені завдання зі збільшенню об'ємів видобутку газу буде складно. На це потрібний не просто час, для цього потрібна політична воля.

Центр Разумкова