В Україні процесу тепломодернізації житлового фонду, рівень енергоспоживання якого сьогодні в 2,5 раза перевищує показники європейських країн, заважає відсутність механізму залучення кредитних ресурсів об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ).
Такої єдиної думки дійшли експерти в ході круглого столу, присвяченого енергозберігаючим технологіям у житловому будівництві, ініціатором якого виступив журнал "Конкретно про будівництво" ІД "Галицькі контракти".
"Тепломодернізація можлива лише за наявності трьох складових: ефективної форми власності — ОСББ, законодавчої бази з тепломодернізації будівель і механізмів фінансування энергозберігаючих заходів. Поки ці питання не вирішені, говорити про масову тепломодернізацію житлового фонду в Україні не має сенсу", — підкреслив у процесі обговорення заступник директора компанії "Данфосс ТОВ" Олександр Горбатовський.
Сьогодні в Міністерстві житлово-комунального господарства готується Закон про тепломодернізацію будівель, який передбачає державну підтримку цих заходів. У той же час, на думку експертів, основним ініціатором тепломодернізації житла повинен стати його власник. А механізми участі держави в цьому процесі можуть бути різними. Наприклад, у Польщі держава повертає мешканцям 30% вартості тепломодернізаційних заходів, у Німеччині — надає безпроцентні кредити тощо.
"У Європі розуміють, що вкладаючи кошти в житлову нерухомість, власники таким чином підвищують її вартість. У нас 60 % жителів хрущовок сподіваються на міфічне відселення, на квартири від держави", — констатувала голова технічного комітету стандартизації ТК 3ОО "Світлопрозорі конструкції" Валентина Одринська.
Тим часом відсутність законодавчого поля, що дає змогу об'єднати мешканців на модернізацію і залучити пільгові кредити, змушує власників вирішувати свої проблеми автономно. Це приводить до "клаптикового" утеплення будинків, яке проходить хаотично, з порушенням будівельних норм і в майбутньому загрожує руйнуванням захисних конструкцій будівлі. Експерти переконані, що тенденція до незаконного автономного утеплення зовнішніх стін є зайвим підтвердження того, що мешканці хочуть нормальних і комфортних умов проживання.
При цьому всі учасники круглого столу відзначили необхідність забезпечення комплексного підходу до тепломодернізації існуючого житлового фонду. Такий підхід має на увазі не лише утеплення захисних конструкцій будівлі, що саме по собі не приносить економічного ефекту, а й модернізацію інженерних систем, заміну застарілих бойлерних на індивідуальні теплові пункти з погодним регулюванням, впровадження систем регулювання і обліку теплових ресурсів.
Підвищення попиту на тепломодернізацію в Україні підтверджується і статистичними даними ринку будматеріалів. За результатами досліджень Агентства індустріального маркетингу, ринок теплоізоляційних матеріалів у 2010 році показав рекордне зростання порівняно з іншими сегментами будівельних матеріалів.
"Для утеплення житлових багатоквартирних будинків і приватних котеджів частіше за все використовують легкі системи скріпленої теплоізоляції (ССТ), — зазначив Юрій Щирін, директор АІМ. — Ринок ССТ зростав навіть у період кризи. За нашими оцінками, обсяг ринку ССТ у 2009 році склав більш як 37, 114 млн кв. м. За результатами перших трьох кварталів 2010 року, обсяг ринку становить 34, 162 млн кв. м. До кінця року, за нашими прогнозами, зростання ринку ССТ проти 2009-го становитиме не менш як 30 %. Це рекордна динаміка серед всіх сегментів будівельного ринку", — повідомив він.
Укрінформ:Ділова Україна