Енергозберігаючі технології, альтернативні джерела енергії — ці словосполучення вже давно застрягли на зубах і добряче набили оскомину. Про проблему низької енергоефективності в Україні говориться так багато, що не робиться майже нічого. При цьому технології і матеріали, здатні підняти цю саму ефективність на пристойний рівень, у нас начебто представлені в широкому асортименті, особливо для застосування в житлово-комунальному господарстві. При огляді сірих фасадів міських багатоповерхівок, на яких яскравими білими квадратами виділяються ряди нових склопакетів, може здатися, що все не так вже й погано. Справді, народ масово підвищує термоізоляційні характеристики своїх квартир, встановлюючи нові вікна, а іноді навіть обшиваючи зовнішні стіни теплоізоляційними плитами. Але як вважають експерти, навіть ті будинки, які були здані в експлуатацію зовсім недавно, за великим рахунком, продовжують бути величезними батареями для обігріву вулиць. Цікаво, коли ж у нас почнеться будівництво справді енергоефекивних будинків, і як це виглядатиме?

Спалити "мости" холоду

Традиційно тема енергозбереження і утеплення наших будинків набуває актуальності напередодні опалювального сезону і благополучно затихає навесні. Погодьтеся, що роздуми про домашнє тепло, коли за вікном йде сніг, виглядають дещо спекулятивно. Але оскільки листопад цього року досить теплий, то і круглий стіл на тему "Енергоефективність — примарна економія", організований журналом "Будівельні новини", можна вважати цілком своєчасним.

Враховуючи, що з більше 1 млрд. кв. м житла, що експлуатується в Україні, значна частина доводиться на багатоповерхівки, то і починати розмову про теплий будинок варто саме з них. За словами заступника генерального директора компанії "Хенкель Баутехнік (Україна)" Євгенія Карапузова, при діючих в Україні будівельних стандартах (Державні будівельні норми — ДБН) для витоку тепла існує маса варіантів. Тепло виходить через погано ізольовані стіни, дахи, старі вікна, стики між панелями. Ці проблемні ділянки прийнято називати "містками холоду". "Ми проводили енергоаудит різних типів житлових будинків у містах України. На фотографіях, зроблених за допомогою тепловізора, можна переконатися в тому, що теплоізоляційні властивості захисних конструкцій будинків, вік яких понад 20 років, практично повністю втрачені. При температурі повітря -14 градусів, температура в квартирах таких будинків не піднімається вище +12 — +14 градусів, навіть якщо встановити додаткові обігрівальні прилади. Не набагато краща ситуація з новими будинками, які не обладнані підвісними фасадами, де витік тепла відбувається на стиках між панелями", — відзначив Є.Карапузов.

На фотографіях, представлених "Хенкель Баутехнік", добре видно зони стін, забарвлені в жовтий, оранжевий і червоний кольори, через які відбувається витік тепла. При цьому виміри температури зовнішньої стіни будинку показують, що вона залишається плюсовою навіть в найсуворіші морози. Ось звідки і з`явилося порівняння багатоповерхових будинків з величезними радіаторними батареями.

На думку фахівців компанії, якщо не приступити до утеплення застарілого житлового фонду найближчим часом, захисні конструкції можуть повністю зруйнуватися вже найближчими роками. При цьому в "Хенкель Баутехнік" переконані, що стихійні спроби мешканців утепляти ділянки зовнішніх стін власних квартир не тільки спотворюють зовнішній вигляд фасадів, але й малоефективні з погляду теплоізоляції.

Є.Карапузов повідомив, що "Хенкель Баутехнік" розробила власну програму утеплення будинків. "Оптимальним варіантом для підвищення енергоефективності старого житлового фонду є заміна вікон, ремонт даху і технічного поверху. У результаті ми матимемо теплий будинок. Ті системи, які ми пропонуємо сьогодні, окупаються за рахунок економії витрат на опалювання протягом 5-7 років. Це є цілком рентабельним інвестуванням грошей", — додав він.

Правда, Є.Карапузов тут же наголосив, що, розіславши свої пропозиції місцевим органам влади по всій Україні, "Хенкель Баутехнік" особливого ентузіазму з їхнього боку не відчула. "Звичайно, є окремі просунуті керівники на місцях, які намагаються знайти кошти для системного утеплення житлового фонду, але це досить рідкісне явище", — відзначив експерт.

Тут варто додати, що опір теплопровідності наших будинків чи не в 5 разів нижчий, ніж в таких "нетеплих" країнах, як Фінляндія або Швеція.
Відповідно, і втрати енергії при опалюванні таких будинків в 4-5 разів перевищують цей показник для скандинавських країн. Звичайно, Швеція є визнаним лідером в розробці технологій і матеріалів для термоізоляції будівель. Ось вже близько 40 років у всьому світі застосовується шведська система вентильованих фасадів SCANROC. Поклавши руку на серце, зізнаємося, що досягти рівня шведської енергоефективності нам навряд чи коли-небудь вдасться. Але рухатися в цьому напрямку ми просто приречені, інакше рано чи пізно замерзнемо, і жодне глобальне потепління не врятує. Традиційні енергоносії не тільки дорожчають рік від року, але і просто закінчуються.

Пасивний будинок на зміну занадто активним

Як це не смішно звучить, але фахівці прийняли як визначення для будинків з високим коефіцієнтом опору теплопровідності словосполучення "пасивний будинок". Тобто, наші будинки можна назвати надто "активними". У ідеалі "пасивний будинок" взагалі не вимагає опалювання. От що розповідають про нього в компанії "ЕКО-БАУ", яка намагається запровадити німецькі технології будівництва таких будинків в Україні. "У кожному будинку тепло продукується не тільки батареями, але й виробляється електроприладами (холодильник, пральна машина, плита і т.п.), а також самими мешканцями. Цю безкоштовну теплову енергію ми зберігаємо усередині "пасивного будинку" завдяки будівельним елементам, які мають високу теплоізоляцію і герметичність. Зовні в будинок, у свою чергу, подається безкоштовна сонячна енергія, яку ми проводимо всередину за допомогою спеціальних розподілених віконних отворів.

І, нарешті, в будинку встановлюється так звана "комфортна" вентиляція (кожне приміщення автоматичним способом забезпечується свіжим повітрям). Таким чином, скорочуються ті втрати тепла, які зазвичай виникають при провітрюванні приміщення", — пояснюють фахівці "ЕКО-БАУ".

Справжній "пасивний будинок" за ступенем герметичності можна порівняти з підводним човном. Як і в субмарині, відкривати вікна в "пасивному будинку" не рекомендується. Звичайно, такий ступінь ізоляції від зовнішнього світу не кожному буде до душі, адже у нас прийнято вважати, що будинок має "дихати".

Проте, як вірно відзначив партнер ТОВ "ЕКО-БАУ", німецький фахівець з проектування "пасивних будинків" Флоріан Ламмаєр, будинок — предмет неживий і дихати йому не обов`язково, тоді як потреби його мешканців в свіжому повітрі повністю забезпечить спеціальна система вентиляції, що відсікає потрапляння всередину приміщення холодного повітря. В основному житлові "пасивні будинки" є невеликими, навіть за українськими мірками, котеджі на 1-2 поверхи, хоча будують за цією технологією і адміністративні будівлі в невеликих населених пунктах, і навіть школи.

У принципі, Ф.Ламмаєр переконаний, що майбутнє житлового будівництва за компактними 2-3-х поверховими будинками, саме такі будинки дозволяють максимально знизити втрати тепла і енергії.

За словами Ф.Ламмаєра, в Кагарлицькому районі Київської області вже будується перший будинок за технологією "пасивного". Правда, повністю він без опалювання не обійдеться, все-таки в Україні клімат суворіший, аніж в Німеччині, тому взимку будинок доведеться опалювати.

Природно, головною перешкодою для масового впровадження німецької технології в Україні є вартість "пасивних будинків", при зведенні яких застосовуються високоякісні, а значить, і дорогі ізоляційні матеріали.

За словами Ф.Ламмаєра, у Німеччині пасивні будинки будуються за ціною від 1,4 тис. євро за квадратний метр, а в Україні вартість складе близько 1,5 тис. дол. за 1 кв.м. "Окупність подібних будинків у Німеччині за рахунок економії на опалюванні відбувається протягом 7 років. В Україні пасивний будинок окупиться не раніше, ніж через 15 років. Така різниця обумовлена відмінністю у вартості енергоносіїв. Отже, поки в Україні ціна енергоносіїв не вийде на європейський рівень, говорити про те, що пасивні будинки стануть тут масовим продуктом, не доводиться", — додав він.

Ось вже, як кажуть, не було би щастя, та нещастя допомогло. Як відомо, один з основних енергоносіїв, які використовується для опалювання приватних будинків, — газ, для населення України вже недавно подорожчав на 50%, і дорожчатиме далі. Отже "пасивні будинки" в Україні можуть з`явитися відносно скоро.

Тут не можна не згадати про альтернативні джерела опалювання. Як відзначив Ф.Ламмаєр, у Німеччині альтернативні опалювальні системи і джерела електроенергії (вітрогенератори, теплонасоси, сонячні батареї і т. д.) популярні тільки тому, що на 1 кВт/год., що генерується з їх допомогою, доводиться 40 євроцентів державних дотацій. Тобто, кожен, хто за свої гроші встановив в своєму житлі енергозберігаюче устаткування, одержує субсидії від держави. В Україні вже зроблено перший крок у напрямі державного стимулювання альтернативної енергетики — в 2008 році прийнято закон про зелений тариф. Це спеціальний тариф, по якому купується електрична енергія, вироблена на об`єктах електроенергетики, які використовують альтернативні джерела енергії. Але, як вважають експерти, це ще дуже мало, адже сама культура споживання енергії в Україні залишається на вкрай низькому рівні.

Енергозбереження = лобізм + інвестиції

У ході круглого столу експерти одностайно відзначали, що державна політика має сприяти будівництву в Україні будинків з якомога вищими показниками енергоефективності, для чого потрібні нові Державні будівельні норми. Не варто забувати про те, що українські будівельні компанії сьогодні намагаються подолати кризу на ринку житла, прагнучи максимально здешевити собівартість будівництва житлових будинків. Природно, що в такій ситуації використання ефективних, а значить недешевих термоізоляційних матеріалів, йде на другий план. Отже профільним відомствам буде нелегко знайти компроміс між збереженням прийнятної вартості житла і його енергоефективністю, але робити це все-таки потрібно і якнайшвидше.

На думку керівника проектів відновлюваної енергетики французької компанії BETEN International Лори Бегок, дуже важливо, щоби в будинках, які зараз здаються в експлуатацію в Україні, були витримані коефіцієнти опору тепловіддачі, близькі до європейських.

"Україна повинна прагнути до приведення свого законодавства у відповідність із стандартами, передбаченими європейською концепцією "20/20/20". Дана концепція передбачає до 2020 року 20% скорочення викидів парникових газів на території ЄС, збільшення частки енергії з поновлюваних джерел до 20%, а також підвищення на 20% ефективності використання енергії всіх видів", — нагадала Л.Бегок.

На її думку, "закон про "зелений" тариф, безумовно, ефективний, але Україні не варто зациклюватися тільки на ньому. Вирішити всі питання енергозбереження тільки в рамках цього документа не вдасться. Ми можемо встановити вітроелектростанції на 100 млн. мегават, але та інфраструктура, яка буде підключена до цієї енергії, так само повинна бути модернізована, щоб уникнути втрат енергії вже в ході її використання. Коли енергія і тепло заходять в будинок, ми маємо бути упевнені, що вони не підуть як вода в пісок через неутеплені стіни і вікна".

За словами Л.Бегок, одним зі своїх основних завдань в Україні BETEN International бачить лобіювання змін до українського законодавства і нормативних вимог у сфері енергозбереження. Ніхто не говорить про безкорисливу турботу французьких бізнесменів про енергозбереження в нашій країні. Просто BETEN International як компанія, що спеціалізується на реалізації інвестпроектів у сфері енергозберігаючих технологій, логічно вважає, що посилення українських вимог до економії енергоносіїв відкриє перед нею широке поле діяльності.

Л.Бегок відзначила, що ініціативи BETEN International знаходять розуміння у Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів (НАЕР). Напевно, логіку французької компанії не погано було би узяти на озброєння і українським інвесткомпаніям, оскільки вкладення коштів у енергозберігаючі технології може виявитися вельми привабливим і перспективним сегментом інвестринку.

Якщо Мінрегіонбуд, НАЕР та інвестори об'єднають свої зусилля, то українські будинки можуть стати енергоефективними значно раніше, ніж це зроблять дорогі енергоносії. Тобто, не через років 15, коли окремі з них буде значно простіше просто знести, аніж тепло ізолювати, а років через п'ять, максимум сім. І звичайно ж, кожен відповідальний орендар має розуміти, що прийшов час створювати "Комітети збереження тепла" на місцях і бути готовими нести додаткові витрати спільно. Як було сказано вище, індивідуальні засоби утеплення рідко дають очікуваний ефект. Кошти, вкладені в енергозбереження, обов'язково повернуться, головне, аби влада якусь підлянку не завернула, однак це вже неминучий ризик.

На завершення відзначимо один явний мінус європейської енергетичної стратегії, до якої нам радять прагнути. У концепції "20/20/20" велика увага приділяється атомній енергетиці. Не можна не погодитися, що атомна енергетика є вельми "низьковуглеродистою", а викиди вуглекислих газів в атмосферу на АЕС спів ставні з аналогічним показником для електростанцій, які використовують енергію вітру. Однак, ніхто так і не дав вичерпної відповіді на питання — а куди подіти відпрацьоване ядерне паливо і що робити із закритими АЕС. Для України це питання, зі зрозумілих причин, виглядає особливо болісним.

Антон Лосєв (УНІАН)