Альтернативні поставки газу в Україну допоможе забезпечити Білорусь? Участь Казахстану у проекті будівництва газового терміналу в Україні забезпечила б прихильність Росії. Заміна ж казахських партнерів на білоруських у випадку реалізації проекту може погіршити українсько-російські відносини — пише Тетяна Івженко у російському виданні "Независимая газета".

Заява президента Білорусі погіршить українсько-російські відносини

Білорусь замінить Казахстан в українському проекті будівництва терміналу з перевантаження скрапленого природного газу. Про це заявив Алєксандр Лукашенко на зустрічі з журналістами регіональних російських ЗМІ. У Києві новину замовчують. Чиновники неофіційно підтверджують, що українсько- білоруські переговори ведуться в режимі секретності. Експерти припускають, що заява Лукашенка погіршить українсько-російські відносини.

Ідея будівництва терміналу, який дасть змогу забезпечити альтернативні російським поставки газу в Україні, виникла в період президентства Ющенка. "3-4 роки тому почалися дослідження щодо доцільності та ефективності поставок скрапленого газу", — розповів "НГ" директор центру "Номос" Сергій Сапегін.

Але в практичну площину ідею перевела команда Віктора Януковича: український уряд навесні затвердив на 2010 рік план реалізації інвестиційного проекту "Поставка в Україну скрапленого природного газу і будівництво регазифікаційного терміналу". Згідно з документом, передбачалося до кінця року затвердити технічно-економічне обґрунтування (ТЕО) проекту. Йшлося про те, що Україна вибере партнера, який запропонує оптимальний варіант ТЕО і візьме участь безпосередньо у будівництві об'єкта. Хоча офіційно структури-партнери не називалися, проте влітку чиновники стверджували, що партнером Україні стане казахстанське державне підприємство. Це гарантувало б прихильне ставлення з боку РФ.

Проте до осені в українсько-російських газових відносинах знову виникла напруженість — через наполегливі вимоги Києва переписати умови довгострокових контрактів, змінивши формулу ціноутворення. Як відомо, з такою пропозицією виступив наприкінці серпня прем'єр-міністр України Микола Азаров: "Ми ставимо за мету переглянути вкрай невигідну для України угоду з РФ. І наполегливо будемо переконувати наших російських партнерів у необхідності це зробити". Владімір Путін відразу ж через ЗМІ відповів українському колезі: "Ми продаємо газ Україні за європейською ціною. А зараз ще зробили знижку — від європейської формули скинули 100 доларів. Ну куди ще? І так достатньо".

Тим часом стало відомо про проблеми з проектом альтернативних поставок газу. На початку вересня перший віце-прем'єр українського уряду Андрій Клюєв повідомив: "З боку Казахстану був інвестор, але криза підірвала його фінансове становище". Тому проект збиралися заморозити на невизначений час. Українські експерти в той момент припускали, що на рішення казахстанського інвестора вплинули інтереси "Газпрому".

Нинішня заява Лукашенка може означати, що Київ схитрував, демонструючи намір заморозити альтернативний газовий проект, але насправді знайшовши союзника, який також зацікавлений у посиленні енергетичної незалежності. В українських міністерствах і відомствах офіційно інформацію не коментують. Однак чиновник, близький до мінпаливенерго, неформально зазначив, що не бачить нічого дивного в українсько-білоруській газовій співпраці. "За останні п'ять років російський газ для наших країн подорожчав у чотири- п'ять разів, "Газпром" почав будувати обхідні газопроводи, що в перспективі загрожує транзитному потенціалу України та Білорусії. Тому спроба забезпечити себе більш дешевими і надійними поставками газу з інших джерел — це не політика, а чиста економіка. Лукашенко не тільки з Україною домовляється, але і з країнами Балтії: якщо Росія перекриє Білорусі транзит, газопроводи можуть бути переорієнтовані на постачання скрапленого газу", — сказав він.

За повідомленнями інформагентств, заступник міністра енергетики Білорусі Юрій Римашевський нещодавно заявив: "Я не думаю, що якась сторона може перешкодити будівництву терміналу скрапленого природного газу спільно з будь-якою країною, з якою ми домовимося". До речі, якщо навесні йшлося про постачання в Україну азербайджанського газу, то зараз ситуація, мабуть, змінилася: скраплений газ по українській території може постачатися і в Білорусь, і в країни Східної Європи. Днями перший віце-прем'єр-міністр України Андрій Клюєв підтвердив, що й коло постачальників може розширитися: "Ми ведемо переговори про довгострокові поставки скрапленого газу з цілою низкою країн". Він уточнив, що зараз у Києві завершується підготовчий етап до початку будівництва терміналу в Одесі.

Щоправда, ні в Києві, ні в Мінську поки що не вдалося одержати інформацію про вартість та джерела фінансування проекту будівництва терміналу. Експерт з енергетичних питань Валентин Землянський припускає, що українсько- білоруську ініціативу можуть підтримати не тільки великі західні або азійські компанії, зацікавлені у розширенні своєї присутності в СНД, а й структури Євросоюзу. "Країни ЄС, декларуючи дружні відносини з Росією, все ж таки побудували десяток терміналів з перевантаження скрапленого газу. Українсько-білоруський проект може стати ще однією альтернативою російським поставкам", — вважає експерт.

Причому вартість будівництва терміналу, як стверджують фахівці, не настільки висока. Різні джерела оцінюють проект в суму від 1 до майже 3 млрд. дол. "Поки немає ТЕО, говорити нема про що. Але різниця в розрахунках може бути пов'язана з тим, чи буде Україна купувати або орендувати судна для перевезення газу. Сам термінал — це максимум півтора мільярди доларів, такі гроші знайдуться. Тим паче, що економія на вартості газу становитиме для України 2-3 мільярди доларів на рік, якщо порівнювати європейські спотові ціни з вартістю російських поставок", — зазначив український чиновник.

Сергій Сапегін сказав "НГ", що політичне рішення щодо терміналу і співпраці у цьому проекті з Білорусією в Україні вже прийнято. Він спростував припущення, що це позначиться на українсько-російських відносинах: "Іде процес формування нормального, цивілізованого, сучасного газового ринку. Не потрібно пов'язувати це питання з політикою". Однак Валентин Землянський зазначив, що газ і політика традиційно тісно пов'язані в країнах СНД. "Думаю, "Газпром" може посилити непрямий тиск на Україну. Не тільки в питаннях ціноутворення, а й в інших сферах", — припустив він. При цьому експерт вважає, що для російської сторони не були таємницею українсько- білоруські переговори. "Той факт, що "Газпром" ніяк не реагував на ситуацію, може свідчити про те, що в Москві сумніваються у життєздатності і реалізації проекту альтернативних поставок газу", — вважає Землянський. Зрештою передбачається, що в момент здачі в експлуатацію через два-три роки пропускна спроможність терміналу в Одесі становитиме 10 млрд. куб. м. газу на рік — це приблизно чверть всього імпортованого України зараз обсягу. З Росією однаково доведеться домовлятися, доходять висновку аналітики.

ГлавРед inoZMI