Мінпаленерго робить ставку на освоєння газових родовищ на шельфі Чорного і Азовського морів щоб зменшити російський імпорт і збільшити внутрішній видобуток. Але на досягнення цієї мети, за прогнозами експертів, підуть роки, а успіх залежатиме від уміння українських чиновників створювати сприятливі умови для роботи дослідних іноземних партнерів, які погодяться вкладати багатомільярдні інвестиції в ризиковані офшорні проекти.

Міністр палива і енергетики Юрій Бойко заявив, що Україна проводить активну роботу у напрямі залучення партнерів для освоєння газових родовищ на шельфі Чорного і Азовського морів. Вже, за його словами, направлені провідним світовим компаніям пропозиції взяти участь в офшорних проектах. "Це дуже витратні і ризиковані проекти. Тому ми залучатимемо провідні компанії світу, і ми це вже робимо.

Якщо ми освоїмо всі родовища, які ми запропонували нашим партнерам, то це буде істотне збільшення власного видобутку газу, істотне підвищення нашої енергетичної безпеки", — зазначив міністр.

В переговорах з паливним відомством беруть участь, зокрема, американські компанії ExxonMobil, Chevron і Texaco. Передбачається, що у результаті буде прийняте рішення про створення спільного підприємства (міжнародний консорціум), яке розроблятиме глибоководні родовища в українській акваторії Азовського і Чорного морів.

Раніше про зацікавленість розробляти український шельф в інтерв'ю говорив Патрік Ван Далє, генеральний директор Shell Ukraine E&P. "Компанія Shell як і раніше зацікавлена в реалізації проектів в Україні як на суші, так і на морі, як на стадії розвідки, так і на стадії видобутку. І ми вважаємо, що Україні дуже потрібні ті інвестиції, які ми готові надати", — зазначив Ван Далє. За його словами, позитивним сигналом для інвесторів стане запровадження постійних прозорих аукціонів або конкурсів на отримання ліцензій з метою залучення інвесторів до роботи на родовищах як на суші, так і на морських територіях.

Крім Прикерченської ділянки Чорного моря, розробкою якої після тривалих суперечок з українським урядом буде, вочевидь, займатися компанія Vanco, що перемогла в конкурсі в 2007 р. (у поточному місяці Кабмін має намір підписати з нею мирову угоду), також буде виставлена на торги площа "Таврія". Як повідомляли "ЭИ", 4 серпня Кабмін прийняв постанову про можливість її освоєння на основі угоди про розділ продукції.

Площа "Таврія" знаходиться на території Прикерченського нафтогазоносного родовища в Чорному морі, розташована близько до морського кордону України і Туреччини. Її територія — близько 5 тис. кв.м. В Мінприроди чекають, що в конкурсі, про проведення якого уряд планує оголосити до кінця поточного року, візьмуть участь відомі компанії з великим досвідом роботи в складних умовах, оскільки глибина на площі "Таврія" перевищує 2 км.

Також компанії-переможцеві конкурсу доведеться зіткнутися з дуже великими ризиками: немає гарантії, що на території розробки можуть бути виявлені великі поклади вуглеводнів, тоді як для розвідки знадобляться багатомільйонні інвестиції. Зважаючи на специфіку геолого-розвідних робіт, експерти прогнозують, що видобуток вуглеводнів на "Таврії" почнеться не раніше, ніж через 8-10 років.

Якщо плани з укладання перемир'я з Vanco будуть реалізовані і компанія вже цього року зможе приступити до реалізації проекту, то початок видобутку газу і нафти на Прикерченській ділянці можна буде чекати в 2014-2015 рр.

Намагається збільшувати видобуток і державна акціонерна компанія "Чорноморнафтогаз", керівництво якої в квітні ц.р. затвердило стратегію розвитку на п'ять років. Документом заплановано в 2012 р. ввести в експлуатацію Одеське газове і Суботінське нафтове родовища, а в 2015 р.- Безіменне газове. До 2015 р. це дасть можливість збільшити видобуток газу більше 1,5 млрд. куб. м, а нафти — до більше 300 тис. т в рік з перспективою подальшого розширення.

Також передбачається збільшення ресурсної бази компанії за допомогою проведення широкомасштабних геолого-розвідувальних робіт на шельфі Чорного і Азовського морів.

Однак для реалізації цих планів необхідні фінансові ресурси. У "Чорноморнафтогазі" бачать три можливі джерела їх залучення — власні кошти компанії, прямі відрахування з держбюджету і допомогу з боку "Нафтогазу України", до структури якого входить ДАК. Експерти вважають, що компанія також може розраховувати на залучення кредитних ресурсів, у тому числі на зовнішньому ринку. Але для цього вона має бути прибутковою і надійною з точки зору іноземних інвесторів, а її кредити мають бути забезпечені гарантіями з боку держави.

Президент Київського міжнародного енергоклубу Олександр Тодійчук зазначає, що для прогресу в освоєнні офшорних нафтогазових родовищ Україні треба використовувати напрацьований в інших країнах досвід зі створення міжнародних консорціумів, в яких контрольний пакет акцій належатиме українській держкомпанії.

Сумна історія видобутку газу на шельфі

про те, що на Чорноморсько-Азовському шельфі є поклади природного газу, стало відомо ще в кінці 1960-х. У 1971 р. проведено перше успішне глибоководне буріння, а в 1975 р. на Голіцинській структурі, розташованій на північний захід від Тарханкутського півострова, був отриманий промисловий газ. Надалі освоєно ще декілька родовищ. У 1979 р. створено виробниче об'єднання "Чорноморнафтогаз", завданням якого стало освоєння вуглеводневих ресурсів Чорного і Азовського морів У 1986 р. видобуток газу на Чорноморсько-Азовському шельфі досяг 1,144 млрд. куб. м — рекорд, який до цих пір не побитий. За підсумками 2009 р. на ньому було видобуто трохи більше 5,7% газу і менше 0,3% нафти від загального видобутку цих енергоресурсів в Україні.

Досвід підписання угод про розділ продукції Україна доки має лише з маловідомою американською компанією Vanco, з якою в 2007 р. був укладений договір строком на 30 років. Згодом оператором проекту розробки Прикерченської ділянки шельфу стала Vanco Prykerchenska, фактично контрольована вже не американським, а українським капіталом. Самі ж умови СРП, на думку багатьох експертів, не вигідні для України, оскільки передбачають велику частку відрахувань на користь оператора.

Спочатку Vanco заявляла про готовність вкласти в проект близько $15 млрд. Результатом його реалізації став би видобуток газу на рівні 4 млрд. куб. м і нафти — 3 млн. т на рік. Конкретні терміни не були визначені, передбачалося лише, що компанія протягом трьох років проводитиме геолого- розвідувальні роботи, а на четвертий рік розпочне буріння двох глибоководних свердловин.

Finance.ua