Екологи критикують наміри добудови Ташлицької ГАЕС

 

Українські екологи називають економічно недоцільною та небезпечною добудову чотирьох агрегатів Ташлицької гідроакумулюючої станції.

«Ташлицька ГАЕС загалом непотрібна. Це помилковий проект, можливо, він мав сенс 50 років тому. Її добудова — екологічно небезпечна, економічно недоцільна, а користь для енергетики є сумнівною», — так завідувач Лабораторії екобезпеки НАУ, лауреат Державної премії в галузі науки і техніки Ярослав Мовчан прокоментував Deutsche Welle плани уряду з добудови Ташлицької ГАЕС. У липні кабмін виділив на це 265 мільйонів гривень. Мовчан каже, це великі кошти, які не дають віддачі: «За цей час, наприклад, можна було побудувати лінії електропередач від Хмельницької і Рівненської АЕС у бік Києва, такої лінії немає».

Існує альтернатива?

Юрист у галузі природоохоронного законодавства Ольга Мелень каже, що Ташлицька станція не продукує електроенергії, а лише акумулює її, а потім віддає в енергосистему. «Втрати від такої акумуляції досить значні — до 40% електроенергії, тому станція збиткова — це по перше, а по друге, є найдорожчим з точки зору будівництва, найбільш шкідливим для довкілля і найменш доцільним способом вирішення питань в енерегетиці», — переконана Мелень.

Ярослав Мовчан наголошує, що йдеться про невеликі пікові навантаження енергії, які треба знімати. А це, на його погляд, можна вирішити переливанням енергії: «Це така хвиля, адже пік навантаження спочатку наступає в Росії, потім в Україні, а далі в Європі. Ми можемо перекидати енергію, коли до нас приходить сонце і починають працювати заводи. Також можна замінити агрегати ГАЕС використанням невеликих маневрових потужностей». Як вважає експерт з питань екологічної безпеки, Україні не потрібно затоплювати заповідні території, щоб добудувати ТГАЕС, а слід звернутися до нових технологій.

Юридичні питання

Юрист Ольга Мелень каже, що Ташлицька ГАЕС була побудована з порушенням національного та міжнародного законодавства. «Для початку експлуатації станції було затоплено без відповідного рішення територію регіонального ландшафтного парку «Гранітно-степове Побужжя», а для запуску третього агрегату буде затоплено ще більше в результаті підняття рівня Олександрівського водосховища на річці Південний Буг», — каже Мелень.

Загалом експерт оцінює вплив на довкілля від роботи і добудови ГАЕС як дуже значний: «Зокрема, створення водосховища для роботи ГАЕС порушує вимоги Водного кодексу щодо водосховищ, які можуть бути створені на річці». За словами юриста, види риб, котрі занесені до Червоної книги, опинилися під загрозою, крім того, затопленням також знищуються занесені до Червоної книги рослини».

Мовчан нагадує й про загрозу підтоплення навколишніх сіл, підвищення сейсмічної небезпеки: «Ми втрачаємо культурні та історічні місця – там козацькі могили і церкви, нерозкопані археологічні цікавинки». За його словами, підняття рівня в Олександрівському водосховищі зруйнує острів Ґардовий, який дав назву Буго-Ґардовій паланці Війська Запорізького і пов’язаний з історією козацтва.

Ольга Мелень називає проект ТГАЕС застарілим морально і технічно: «Його розробили у у 1980 році, а остання екологічна експертиза була в 1998 році».

Автор: Ольга Веснянка

Редактор: Наталя Неділько

 

http://www.dw-world.de/dw/article/0,,5933673,00.html