Енергетична безпека нашої держави завжди «на олівці» у влади. Зокрема урядовою постановою передбачено до 2015 року скоротити споживання природного газу на 15-20 млрд кубометрів. На її виконання Національне агентство з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів (НАЕР) розробило цільову програму з енергоефективності. Цим документом передбачено протягом найближчих п’яти років вкласти у розвиток альтернативної і відновлювальної енергетики та програми енергозбереження 20 млрд доларів.

НА ШЛЯХУ ДО ЕНЕРГОНЕЗАЛЕЖНОСТІ

Однак кошти це ще не все: впровадження нових технологій вимагає спеціалістів у цій галузі, яких в нашій державі нині недостатньо. Першими цю проблему усвідомили керівники найпрестижнішого технічного вишу країни НТУУ «Київський політехнічний інститут». Саме на базі цього навчального закладу нещодавно відкрили перший і наразі єдиний у Східній Європі науково- навчальний Центр відновлювальних технологій. Тут зможуть ознайомитися з принципами роботи новітніх зразків теплотехніки — теплового насоса, сонячних колекторів різних типів, твердопаливного і газового конденсаційного котлів останнього покоління. Всі установки оснащено електронними системами контролю із отриманням інформації на комп’ютері в режимі реального часу.

Як зазначив проректор Київської Політехніки Геннадій Варламов, ухил на практичну роботу студентів-теплоенергетиків дасть змогу значно підвищити рівень їхньої кваліфікації. «У перспективі наші студенти зможуть створювати незалежні системи теплозабезпечення та електроживлення на сонячних батареях для жилих будинків та цілих підприємств».

З ним погоджується і представник групи «Бош» в Україні Рене Шлєгель, який узяв участь у відкритті центру. На його думку, зниження споживання енергоресурсів для України, яка є одним з найбільших споживачів газу в Європі, дуже важливе. Тому держава має збільшувати частку використання енергії з відновлювальних джерел, як це робить уся Європа, де популярність теплотехніки останнім часом постійно зростає на 12 відсотків щорічно. Це гарантія наявності тепла, гарячої води і електроенергії вдома за будь-яких обставин.

ПРИРОДНЕ ТЕПЛО В КОЖНІЙ ОСЕЛІ

Саме на нинішніх студентів покладаються надії перетворити державу з енергозатратної в країну відновлювальної енергетики. Адже, за прогнозами експертів, до 2100 року понад 60 відсотків усієї світової енергії вироблятиметься за допомогою фотоелектричних систем. Такі перспективи науковці вважають реальними з огляду на те, що кількість сонячної енергії, яку отримує наша планета, в десятки разів перевищує ті, що можна отримати з традиційних джерел сукупно. Крім того, енергія сонця майже не вичерпна, а її використання не шкодить навколишньому середовищу.

Нині використання систем отримання сонячної енергії обмежене доволі високою ціною обладнання. Проте, за словами експертів, з часом вартість подібних систем знизиться. Крім того, заплативши раз за встановлення обладнання, в майбутньому майже не доведеться витрачатися на його утримання.

Загалом геліосистеми можна поділити на два види: фотовольтаїчні, які перетворюють сонячні промені на електроенергію, а також геліотермічні, призначені для нагрівання води. Останні набувають дедалі більшої популярності. Вони дають змогу навіть у північних регіонах держави повністю забезпечити гарячою водою будинок з травня по вересень, а у зимовий час — економити на підігріві води. Адже навіть похмурого зимового дня забезпечується її підігрів до 30-40 С. Крім того, якщо будинок обладнано системою теплої підлоги, цієї температури цілком достатньо, аби зігріти оселю. Тому, на думку експертів, ринок геліотермічного устаткування має колосальний потенціал. За прогнозами, цьогоріч зростання ринку подібних систем в Євросоюзі становитиме 15 відсотків, а до 2014 року в окремих країнах він зросте втричі.

Як розповів представник компанії «Теплотехніка» Олег Рудьянов, сонячні колектори привертають все більше уваги власників котеджів. «Новітні моделі вирізняються, передусім, високотехнологічним покриттям, що забезпечує максимальне поглинання сонячних променів, високим рівнем надійності й довговічності матеріалів. Таке устаткування забезпечує власника будинку практично безкоштовною гарячою водою. При цьому термін його окупності нині не перевищує трьох років», — зазначив він.

Цікавляться подібною технікою не тільки власники приватних домогосподарств. Як розповіла представник компанії «Енергокомфорт» Лариса Климович, у найближчих планах багатьох санаторіїв і пансіонатів модернізація опалювального устаткування, його заміна або дооснащення сонячними колекторами. Адже це гарантія того, що постояльці будуть забезпечені теплом і гарячою водою цілий рік.

СВІТЛІ ПЕРСПЕКТИВИ

Якщо геліотермічні системи забезпечують економію при нагріванні води та опаленні приміщень та є гарантом незалежності від багатьох зовнішніх чинників, то отримання електроенергії за допомогою сонячних батарей може стати одним з найперспективніших видів підприємницької діяльності.

За словами першого заступника голови НАЕР Олександра Паршина, агентство розробляє нормативно-правові акти для створення привабливого інвестиційного клімату в галузі. «У травні минулого року вийшло доповнення до закону про електроенергетику, згідно з яким передбачено використання «зеленого» тарифу. Сонячна енергетика матиме коефіцієнт «4», тобто виробник продаватиме її вчетверо дорожче, ніж ціна традиційної електрики на оптовому ринку», — зазначив він. Крім того, виробники сонячної енергії на десять років будуть звільнені від податку на прибуток, а ввезення обладнання, яке не виробляється в Україні, не підлягатиме митним зборам.

«Вже цього року планується створити в Криму на горі Ай-Петрі пілотну сонячну станцію потужністю 10 мегават. Загальна вартість будівництва, за попередніми оцінками, становитиме 40 мільйонів євро. Половину коштів для її зведення виділить держава, а ще 50 відсотків планується залучити у вигляді інвестицій. Тож у НАЕР сподіваються, що сонячна енергетика завдяки законодавчим нововведенням розвиватиметься з геометричною прогресією», — повідомив журналістам О. Паршин.

Використання новітніх технологій дасть змогу зменшити залежність від імпортованих енергоносіїв. А вітчизняні напрацювання у цій галузі, основу для яких вже закладено в КПІ, не забаряться, зроблять сонячні системи доступними для більшості українців.

«Урядовий Кур’єр»